лицарювання

лицарюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лицарювання — ЛИЦАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лицарюва́ти 2. Там де конкуренція, там, швидше за все, немає місця для лицарювання, виникає справжня боротьба (із журн.); Будь-яке лицарювання Голубятникова в романі є нічим іншим, як цинічною формою офіцерської поведінки (із журн.). Словник української мови у 20 томах