лужина
лужи́на
іменник жіночого роду
луг, лука
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лужина — див. низовина Словник синонімів Вусика
- лужина — -и, ж., розм. Те саме, що луг I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лужина — ЛУЖИ́НА, и, ж., діал. Те саме, що луг¹. Основа її [будівлі] вростала в лужину Побужжя, а дах впирався у небо золотою хмаркою саду (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- лужина — ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Словник синонімів української мови
- лужина — ЛУЖИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що луг¹. Минулого року навесні Варивонова бригада розорала під капусту кусок лужини, зарослої кінським щавлем (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 504). Словник української мови в 11 томах