лукавник

лука́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лукавник — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  2. лукавник — Лука́вник, -ка м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83. Словник української мови Грінченка