1. Орфографічний словник української мови

лютуватися

лютува́тися 1

дієслово недоконаного виду

виявляти хижацтво, кровожерність, злість; виявлятися з надзвичайною силою — про мороз, негоду тощо

лютува́тися 2

дієслово недоконаного виду

паятися

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що лютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лютуватися — ЛЮТУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що лютува́ти¹. Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. лютуватися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. лютуватися — ЛЮТУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що лютува́ти¹. Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. лютуватися — Лютува́тися, -туюся, -єшся гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться. Словник української мови Грінченка