1. Словник української мови в 11 томах

лютуватися

ЛЮТУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що лютува́ти¹.

Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (Коцюб., III, 1956, 127).

ЛЮТУВА́ТИСЯ², у́ється, недок., заст. Пас. до лютува́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютуватися — лютува́тися 1 дієслово недоконаного виду виявляти хижацтво, кровожерність, злість; виявлятися з надзвичайною силою — про мороз, негоду тощо лютува́тися 2 дієслово недоконаного виду паятися рідко Орфографічний словник української мови
  2. лютуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що лютувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лютуватися — ЛЮТУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що лютува́ти¹. Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. лютуватися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. лютуватися — Лютува́тися, -туюся, -єшся гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться. Словник української мови Грінченка