1. Орфографічний словник української мови

люїзит

люїзи́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люїзит — -у, ч., спец. Отруйна речовина шкірно-наривної дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. люїзит — ЛЮЇЗИ́Т, у, ч., спец. Отруйна речовина наривної дії. Іприт... Люїзит... Ось такою мовою він зараз з нами розмовляє, потомок Гете, потомок німецьких гуманістів, сучасний лейпцизький бурш! (О. Словник української мови у 20 томах
  3. люїзит — люїзи́т органічна сполука миш’яку, безбарвна рідина. Стійка отруйна речовина шкіро-наривної і загально-отруйної дії. Від прізвища американського хіміка А. Льюїса. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. люїзит — ЛЮЇЗИ́Т, у, ч., спец. Отруйна речовина наривної дії. Словник української мови в 11 томах