1. Орфографічний словник української мови

магнетик

магне́тик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнетик — МАГНЕ́ТИК, а, ч. Речовина, у якої виявляються властивості магніту. У чистому вигляді, коли немає вияву жодного з особливих факторів, внутрішня енергія магнетика відображає симетрію кристала (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах