мандатарій

мандата́рій

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандатарій — -я, ч. 1》 Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2》 Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мандатарій — МАНДАТА́РІЙ, я, ч., юр. Особа, держава, що одержала мандат. Мандат не потребує схвалення дій мандатарія – презумпція відповідності волі депутатів волі народу не підлягає запереченню (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. мандатарій — мандата́рій (лат. mandatarius) уповноважений; особа, держава, що одержала мандат. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мандатарій — рос. мандатарий особа, установа, організація, держава, які одержали мандат. Eкономічна енциклопедія