мандатарій
МАНДАТА́РІЙ, я, ч., юр.
Особа, держава, що одержала мандат.
Мандат не потребує схвалення дій мандатарія – презумпція відповідності волі депутатів волі народу не підлягає запереченню (з навч. літ.);
Німецькі колонії передавалися під безпосереднє управління країни-мандатарія при збереженні деякого ступеня самоврядування (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандатарій — мандата́рій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мандатарій — -я, ч. 1》 Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2》 Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандатарій — мандата́рій (лат. mandatarius) уповноважений; особа, держава, що одержала мандат. Словник іншомовних слів Мельничука
- мандатарій — рос. мандатарий особа, установа, організація, держава, які одержали мандат. Eкономічна енциклопедія