мандатарій

МАНДАТА́РІЙ, я, ч., юр.

Особа, держава, що одержала мандат.

Мандат не потребує схвалення дій мандатарія – презумпція відповідності волі депутатів волі народу не підлягає запереченню (з навч. літ.);

Німецькі колонії передавалися під безпосереднє управління країни-мандатарія при збереженні деякого ступеня самоврядування (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандатарій — мандата́рій іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мандатарій — -я, ч. 1》 Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2》 Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандатарій — мандата́рій (лат. mandatarius) уповноважений; особа, держава, що одержала мандат. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мандатарій — рос. мандатарий особа, установа, організація, держава, які одержали мандат. Eкономічна енциклопедія