мандатний

МАНДА́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до манда́т.

Розроблення засобів, форм і методів боротьби з тероризмом під егідою ООН здійснюється з позицій загальнокримінальних категорій, як це вирішено мандатними органами ООН (з наук. літ.);

Закон, підписаний 31.08.1935 президентом Ф.Д. Рузвельтом, передбачав застосування мандатного (обов'язкового) ембарго на експорт військ, продукції обом воюючим сторонам, чим прирівнював агресора до його жертви (із журн.);

Створення мандатної системи для колишніх німецьких колоній і володінь Османської імперії задумувалось як засіб послаблення колоніального гноблення (з наук.-попул. літ.);

За пропозицією В. Вільсона до статуту Ліги Націй було внесено положення про мандатні території, що передбачали надання державам повноважень на управління тією чи іншою територією від імені Ліги Націй (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандатний — манда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мандатний — -а, -е. Прикм. до мандат. Мандатне посвідчення. Мандатна комісія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з'їзду, конференції тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандатний — манда́тний пов’язаний з мандатом; ¤ м-а комісія – виборний орган, що перевіряє повноваження депутатів, делегатів конференцій, з’їздів; ¤ м-а система голосування – система, за якої кожний делегат може мати кілька голосів... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мандатний — Манда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мандатний — МАНДА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до манда́т. Мандатне посвідчення; Мандатна система; Мандатні території. ∆ Манда́тна комі́сія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з’язду, конференції тощо. Словник української мови в 11 томах