мандатний

манда́тний

пов’язаний з мандатом;

¤ м-а комісія – виборний орган, що перевіряє повноваження депутатів, делегатів конференцій, з’їздів;

¤ м-а система голосування – система, за якої кожний делегат може мати кілька голосів, відповідно до чисельності організації, яку він представляє;

¤ м-і території – колишні німецькі колонії, а також деякі володіння Туреччини, передані після 1-ї світової війни за мандатом Ліги націй в управління ряду країн-переможниць.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандатний — манда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мандатний — -а, -е. Прикм. до мандат. Мандатне посвідчення. Мандатна комісія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з'їзду, конференції тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандатний — МАНДА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до манда́т. Розроблення засобів, форм і методів боротьби з тероризмом під егідою ООН здійснюється з позицій загальнокримінальних категорій, як це вирішено мандатними органами ООН (з наук. літ.); Закон, підписаний 31.08. Словник української мови у 20 томах
  4. мандатний — Манда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мандатний — МАНДА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до манда́т. Мандатне посвідчення; Мандатна система; Мандатні території. ∆ Манда́тна комі́сія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з’язду, конференції тощо. Словник української мови в 11 томах