мандатний

манда́тний

-а, -е.

Прикм. до мандат. Мандатне посвідчення.

Мандатна комісія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з'їзду, конференції тощо.

Мандатна система голосування — система голосування, при якій делегат може мати декілька голосів відповідно до чисельності організації, яку вони представляють.

Мандатні території — колишні колонії Німеччини та деякі відторгнені від Османської імперії території, що їх Ліга Націй передала після Першої світової війни країнам-переможницям на основі мандата.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандатний — манда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мандатний — МАНДА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до манда́т. Розроблення засобів, форм і методів боротьби з тероризмом під егідою ООН здійснюється з позицій загальнокримінальних категорій, як це вирішено мандатними органами ООН (з наук. літ.); Закон, підписаний 31.08. Словник української мови у 20 томах
  3. мандатний — манда́тний пов’язаний з мандатом; ¤ м-а комісія – виборний орган, що перевіряє повноваження депутатів, делегатів конференцій, з’їздів; ¤ м-а система голосування – система, за якої кожний делегат може мати кілька голосів... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мандатний — Манда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мандатний — МАНДА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до манда́т. Мандатне посвідчення; Мандатна система; Мандатні території. ∆ Манда́тна комі́сія — виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з’язду, конференції тощо. Словник української мови в 11 томах