1. Орфографічний словник української мови

мандрувальник

мандрува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрувальник — МАНДРУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що мандрі́вни́к. Ми їхали до Копенгагена через всю Данію. Не паромом з півночі Німеччини, як більшість мандрувальників, а на 200–300 кілометрів довше (з газ.). Словник української мови у 20 томах