1. Орфографічний словник української мови

манка

ма́нка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манка — Ма́нка: — недостача [33] Словник з творів Івана Франка
  2. манка — -и, ж., розм. Манна крупа. Кілограм манки. || Манна каша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манка — МА́НКА, и, ж., розм. Манна крупа. Кілограм манки; * У порівн. Дощ перетворився на дрібну, як манка, льодову крупу (Я. Гримайло); // Манна каша. Хлопчик з ліжечка злітав, швидко їв картоплю, манку, В торбу зошити складав (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  4. манка — (-и) ж., мол. Гроші. У тебе манка є? (Запис 2001 р.). Словник жарґонної лексики української мови
  5. манка — МА́НКА, и, ж., розм. Манна крупа. Кілограм манки; *У порівн. Дощ перетворився на дрібну, як манка, льодову крупу (Грим., Незакінч. роман, 1962, 91); // Манна каша. Хлопчик з ліжечка злітав, швидко їв картоплю, манку, В торбу зошити складав (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 118). Словник української мови в 11 томах