мантика
ма́нтика
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мантика — -и, ж., міф. Уміння вгадувати волю богів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мантика — МА́НТИКА, и, ж., книжн. Те саме, що ворожі́ння. Ворожіння (мантика) належить до сфери марновірних уявлень, що задовольняли психологічну потребу давнього землероба передбачити долю врожаю (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах