мантика
ма́нтика
-и, ж., міф.
Уміння вгадувати волю богів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мантика — ма́нтика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мантика — МА́НТИКА, и, ж., книжн. Те саме, що ворожі́ння. Ворожіння (мантика) належить до сфери марновірних уявлень, що задовольняли психологічну потребу давнього землероба передбачити долю врожаю (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах