маржинка

маржи́нка

іменник жіночого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маржинка — -и, ж., діал. Пестл. до маржина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маржинка — МАРЖИ́НКА, и, ж., діал. Пестл. до маржи́на. Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою, а маржинка свій час знає (Марко Черемшина); Наша ґаздині мала хату й маржинку і всяку розкіш... Словник української мови у 20 томах
  3. маржинка — ХУДО́БА збірн. (четвероногі сільськогосподарські свійські тварини), СКОТИ́НА, СКОТ, ХУДО́БИНА розм., ЖИВОТИ́НА розм.; ТОВА́Р, БИ́ДЛО розм., МАРЖИ́НА діал., МАРЖИ́НКА діал. (великі рогаті свійські тварини). Словник синонімів української мови
  4. маржинка — МАРЖИ́НКА, и, ж., діал. Пестл. до маржи́на. Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою, а маржинка свій час знає (Черемш., Тв., 1960, 73). Словник української мови в 11 томах
  5. маржинка — Маржина, -ни ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. ум. маржи́нка. Словник української мови Грінченка