маржина

Значення в інших словниках

1. маржина — Маржи́на: — худоба [9;54;21;22;52;IV] маржина (22, 495) – “худоба”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
2. маржина — -и, ж., зах. Худоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маржина — МАРЖИ́НА, и, ж., діал. Худоба. Тут дохід могла би давати маржина, але для того мусило б її бути багато – а де ж її одразу багато взяти? (Г. Хоткевич); Орендар його опутав, Обдурив, як ту дитину, І по п'яному взяв в його Полонину і маржину (Б. Словник української мови у 20 томах
4. маржина — Гірше без маржини, як без дитини. Худоба є джерелом доходу для мешканців гір. Маржина—худоба. Приповідки або українсько-народня філософія
5. маржина — ХУДО́БА збірн. (четвероногі сільськогосподарські свійські тварини), СКОТИ́НА, СКОТ, ХУДО́БИНА розм., ЖИВОТИ́НА розм.; ТОВА́Р, БИ́ДЛО розм., МАРЖИ́НА діал., МАРЖИ́НКА діал. (великі рогаті свійські тварини). Словник синонімів української мови
6. маржина — МАРЖИ́НА, и, ж., діал. Худоба. — Маю всього одно паця [порося] й корівку, а отже би-м зараз на маржину побожив [забожився] (Март., Тв., 1954, 67); Зелені полонини, де чабани колись випасали маржину, стали місцем гарячих бойових сутичок (Скл., Карпати, II, 1954, 317). Словник української мови в 11 томах