марнословець

марносло́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнословець — див. балакучий; брехливий Словник синонімів Вусика
  2. марнословець — -вця, ч. Те саме, що марнослов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марнословець — МАРНОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що марносло́в. Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних, їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить (Біблія. Пер. І. Огієнка). Словник української мови у 20 томах