марнословець
МАРНОСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Те саме, що марносло́в.
Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних, їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марнословець — марносло́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- марнословець — див. балакучий; брехливий Словник синонімів Вусика
- марнословець — -вця, ч. Те саме, що марнослов. Великий тлумачний словник сучасної мови