мароніт
мароні́т
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мароніт — МАРОНІ́Т, а, ч. Член найбільшої східної католицької церкви на Близькому Сході, що виникла в 5–6 столітті в Сирії. – Ви хоч скажіть, хто ви: шиїти, мароніти, палестинці, ісмаїліти, ліві, праві, середні? – Нащо це тобі? (П. Словник української мови у 20 томах