1. Орфографічний словник української мови

мацання

ма́цання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мацання — -я, с. Дія за знач. мацати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мацання — МА́ЦАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́цати. – О-ох! хоч випити, – почувся голос Загнибіди; далі – мацання руки по столу, брязкіт битого скла (Панас Мирний); Він не чув її дихання, не турбував її марним мацанням пульсу (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. мацання — МА́ЦАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́цати. — О-ох! хоч випити, — почувся голос Загнибіди; далі — мацання руки по столу, брязкіт битого скла (Мирний, III, 1954, 95). Словник української мови в 11 томах
  4. мацання — Мацання, -ня с. Ощупываніе. Словник української мови Грінченка