медуниця

медуни́ця

іменник жіночого роду

медунка

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медуниця — -і, ж., діал. Медунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. медуниця — МЕДУНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Медунка. На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст, чепурилась червона медуниця (Н. Кобринська); Пахнуть липа, медуниця, багряніє мак (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  3. медуниця — МЕДУНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Медунка. На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст, чепурилась червона медуниця (Кобр., Вибр., 1954, 46); Пахнуть липа, медуниця, багряніє мак (Сос., Поезія, 1961, 24). Словник української мови в 11 томах
  4. медуниця — Медуни́ця, -ці ж. раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138. Словник української мови Грінченка