меньок

меньо́к

іменник чоловічого роду, істота

риба

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меньок — -нька, ч., діал. Зменш.-пестл. до мень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. меньок — МЕНЬО́К, нька́, ч., діал. Зменш.-пестл. до мень. Під лавою щось хлюпнуло у воді, жінка одразу ж нагинається й радіє, підіймаючи з долівки, чималу макітру: в ній темніють живі в'юни, невеликий меньок і кілька линків (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. меньок — МЕНЬО́К, нька́, ч., діал. Зменш.-пестл. до мень. Під лавою щось хлюпнуло у воді, жінка одразу ж нагинається й радіє, підіймаючи з долівки, чималу макітру: в ній темніють живі в’юни, невеликий меньок і кілька линків (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах
  4. меньок — Меньо́к, -нька м. = мень. Котл. Ен. IV. 9. Словник української мови Грінченка