1. Словник української мови в 11 томах

меньок

МЕНЬО́К, нька́, ч., діал. Зменш.-пестл. до мень.

Під лавою щось хлюпнуло у воді, жінка одразу ж нагинається й радіє, підіймаючи з долівки, чималу макітру: в ній темніють живі в’юни, невеликий меньок і кілька линків (Стельмах, Хліб.., 1959, 602);

*У порівн. Уже троянці вгамовались, Могоричу всі потягли; І, мов меньки, повивертались, Безпечно спати залягли (Котл., І, 1952, 159).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меньок — меньо́к іменник чоловічого роду, істота риба діал. Орфографічний словник української мови
  2. меньок — -нька, ч., діал. Зменш.-пестл. до мень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меньок — МЕНЬО́К, нька́, ч., діал. Зменш.-пестл. до мень. Під лавою щось хлюпнуло у воді, жінка одразу ж нагинається й радіє, підіймаючи з долівки, чималу макітру: в ній темніють живі в'юни, невеликий меньок і кілька линків (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. меньок — Меньо́к, -нька м. = мень. Котл. Ен. IV. 9. Словник української мови Грінченка