меню

МЕНЮ́, невідм., с.

1. Набір страв для сніданку, обіду, вечері.

Гулька заздалегідь попередив директора чайної, що має намір посидіти з компанією, вручив завдаток, домовився про меню (Тарн., Незр. горизонт, 1962, 127).

2. Листок з переліком страв і напоїв (у закладах громадського харчування).

Меткий офіціант подав меню (Дмит., Розлука, 1957, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меню — меню́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. меню — невідм., с. 1》 Набір страв для сніданку, обіду, вечері. 2》 Листок із переліком страв і напоїв (у закладах громадського харчування). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меню — Стравниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. меню — МЕНЮ́, невідм., с. 1. Набір страв для сніданку, обіду, вечері. Гулька заздалегідь попередив директора чайної, що має намір посидіти з компанією, вручив завдаток, домовився про меню (М. М. Тарновський). Словник української мови у 20 томах
  5. меню — (англ. menu) зображений на екрані дисплея список команд чи варіантів відповідей, з якого користувач інтерактивної системи вибирає варіант, що його цікавитьт, уводячи для цього номер чи букву або вказуючи цей пункт меню курсором. Економічний словник
  6. меню — меню́ (франц. menu, букв. – малий, дрібний, від лат. menuo – подрібнюю) перелік страв у ресторані, їдальні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. меню — МЕНЮ́, КА́РТА діал. Одержуємо перший безплатний сніданок за рахунок проїзного квитка. В меню переважає риба (Л. Дмитерко); Обідаю — що варили, а не по карті (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  8. меню — Меню́ (фр.), не відм. (н. р. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. меню — рос. меню 1. Перелік страв з вказанням ціни, що пропонуються споживачеві у підприємствах громадського харчування (їдальнях, ресторанах, кафе та ін.). 2. Програми або функції, що пропонуються користувачеві на вибір. Eкономічна енциклопедія