1. Орфографічний словник української мови

мерхнути

ме́рхнути

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерхнути — і мерхти, -хне, недок. 1》 Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. || Поступово втрачати блиск (про очі). 2》 перен. Втрачати значення, важливість; слабшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мерхнути — МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, хне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Марко Вовчок); Сонце зайшло. Фарби неба вгорі мерхли, ніби квіти, яких торкнувся мороз (С. Словник української мови у 20 томах
  3. мерхнути — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)... Словник синонімів української мови
  4. мерхнути — МЕ́РХНУТИ і МЕ́РХТИ, хне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Вовчок, І, 1955, 266); Сонце зайшло. Словник української мови в 11 томах
  5. мерхнути — Ме́рхнути и ме́рхти, -хну, -неш м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44. Словник української мови Грінченка