мерхнути
МЕ́РХНУТИ і МЕ́РХТИ, хне, недок.
1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати.
Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Вовчок, І, 1955, 266);
Сонце зайшло. Фарби неба вгорі мерхли, ніби квіти, яких торкнувся мороз (Скд., Святослав, 1959, 317);
Туман, туман… Доба гіркої скрути. Не мерхнуть ліхтарі, і плине тужний спів (Перв., І, 1958, 75);
// Поступово втрачати блиск (про очі).
Ясні очі мерхли під натовпом важких думок (Мирний, III, 1954, 313).
2. перен. Втрачати значення, важливість; слабшати.
Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Мирний, IV, 1955, 170);
Ще цілий рік життя і смерть розкривались перед ним у битвах, перед якими мерхли всі битви, на які будь-коли спроможна була людина (Довж., І, 1958, 392).
Значення в інших словниках
- мерхнути — ме́рхнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мерхнути — і мерхти, -хне, недок. 1》 Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. || Поступово втрачати блиск (про очі). 2》 перен. Втрачати значення, важливість; слабшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мерхнути — МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, хне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Марко Вовчок); Сонце зайшло. Фарби неба вгорі мерхли, ніби квіти, яких торкнувся мороз (С. Словник української мови у 20 томах
- мерхнути — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)... Словник синонімів української мови
- мерхнути — Ме́рхнути и ме́рхти, -хну, -неш м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44. Словник української мови Грінченка