1. Орфографічний словник української мови

мечет

ме́чет

іменник чоловічого роду

піч

діал.

мече́т

іменник чоловічого роду

мечеть, молитовний будинок

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мечет — I меч`етдив. мечеть. II м`ечет-у, ч., мечеть, -і, ж., діал. У чорноморських рибалок та запорожців – піч для випікання хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мечет — МЕЧЕ́Т див. мече́ть. МЕ́ЧЕТ, у, ч., МЕ́ЧЕТЬ, і, ж., діал. У чорноморських рибалок та запорожців – піч для випікання хліба. Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (І. Словник української мови у 20 томах
  3. мечет — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  4. мечет — Мече́ть, -че́ті, -ті, -че́ттю; -че́ті, -тей (ж. р.) і ме́чет, -ту; -чети (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мечет — МЕ́ЧЕТ, у, ч., МЕ́ЧЕТЬ, і, ж., діал. У чорноморських рибалок та запорожців — піч для випікання хліба. Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. мечет — Ме́чет, -ту м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. Левиц. ПЙО. І. 86. 2) Лѣсокъ въ степи. Хорольск. у. Словник української мови Грінченка