1. Словник української мови у 20 томах

мечет

МЕЧЕ́Т див. мече́ть.

МЕ́ЧЕТ, у, ч., МЕ́ЧЕТЬ, і, ж., діал.

У чорноморських рибалок та запорожців – піч для випікання хліба.

Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (І. Нечуй-Левицький);

В бурдеї не робили [запорожці] груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і ним же огрівали хату (П. Панч);

Оце викопа [запорожець] яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мечет — ме́чет іменник чоловічого роду піч діал. мече́т іменник чоловічого роду мечеть, молитовний будинок рідко Орфографічний словник української мови
  2. мечет — I меч`етдив. мечеть. II м`ечет-у, ч., мечеть, -і, ж., діал. У чорноморських рибалок та запорожців – піч для випікання хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мечет — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  4. мечет — Мече́ть, -че́ті, -ті, -че́ттю; -че́ті, -тей (ж. р.) і ме́чет, -ту; -чети (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мечет — МЕ́ЧЕТ, у, ч., МЕ́ЧЕТЬ, і, ж., діал. У чорноморських рибалок та запорожців — піч для випікання хліба. Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. мечет — Ме́чет, -ту м. 1) Печь для хлѣба (у черноморскихъ рыбаковъ). Поставили мечет, чи піч для хліба. Левиц. ПЙО. І. 86. 2) Лѣсокъ въ степи. Хорольск. у. Словник української мови Грінченка