1. Орфографічний словник української мови

миги

ми́ги

множинний іменник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миги — Жести, жестикуляція, знаки, р. пантоміми, жм. киви, морги, зб. міміка. Словник синонімів Караванського
  2. миги — -ів, мн., розм. Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. На мигах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миги — МИ́ГИ, ів, мн., розм. Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто й заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських .. татар (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. миги — МИ́ГИ, ів, мн., розм. Знаки (підморгування, жести), які супроводжують, а часто і заступають розмову. В мигах, в розмові венгрів [угорців] було видко щось східне, дуже нагадуюче кримських та казанських.. татар (Н.-Лев., II, 1956, 395). Словник української мови в 11 томах