1. Орфографічний словник української мови

мийник

ми́йник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мийник — -а, ч. Робітник, який займається миттям, промиванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мийник — МИ́ЙНИК, а, ч. Робітник, який займається миттям, промиванням чого-небудь. Працював [М. Горький] вантажником, залізничним сторожем, мийником посуду, батраком (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. мийник — МИ́ЙНИК, а, ч. Робітник, який займається миттям, промиванням чого-небудь. Старший мийник Нововузлівської центральної збагачувальної фабрики.. запропонував розгорнути змагання за максимальне зниження втрат вугілля (Роб. газ., 6.І 1963, 1). Словник української мови в 11 томах