мийниця
ми́йниця 1
іменник жіночого роду, істота
робітниця
ми́йниця 2
іменник жіночого роду
миска
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мийниця — I -і. Жін. до мийник. II -і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мийниця — МИ́ЙНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до ми́йник. МИ́ЙНИЦЯ², і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду. Коли запхав [Славко] голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову .. кілька хвилин, то й там засне (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- мийниця — МИ́ЙНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до ми́йник. МИ́ЙНИЦЯ², і, ж. Велика миска для умивання, миття голови або посуду. Коли запхав [Славко] голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову ..кілька хвилин, то й там засне (Март., Тв., 1954, 240). Словник української мови в 11 томах
- мийниця — Ми́йниця, -ці ж. Умывальникъ, умывальный тазъ. Желех. Словник української мови Грінченка