1. Орфографічний словник української мови

милостивець

ми́лости́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милостивець — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  2. милостивець — -вця, ч., заст. Благодійник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. милостивець — МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Благодійник (у 1 знач.). – Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе .. І вбив би [бандит], та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. милостивець — ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
  5. милостивець — МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Благодійник (у 1 знач.). — Славний ти хазяїн, то треба вбити тебе.. І вбив би [бандит], та жінка кинулась йому в ноги, називаючи його милостивцем і синочком (Стельмах, II, 1962, 42). Словник української мови в 11 томах