мишва
мишва́
іменник жіночого роду
миші
збірн.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мишва — -и, ж. Збірн. до миша. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мишва — МИШВА́, и́, ж., розм. Збірн. до ми́ша. А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (з переказу); В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (О. Словник української мови у 20 томах
- мишва — Мишва́, -ви́, -ві́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мишва — МИШВА́, и́, ж. Збірн. до ми́ша. А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (Україна.., І, 1960, 316); В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (Коп. Словник української мови в 11 томах
- мишва — Мишва, -ви ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80. Словник української мови Грінченка