1. Словник української мови у 20 томах

мишва

МИШВА́, и́, ж., розм.

Збірн. до ми́ша.

А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (з переказу);

В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (О. Копиленко);

* У порівн. Фашистам не вдалося прорватись у Східну Пруссію, і вони на якийсь час принишкли, як загнана мишва (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мишва — мишва́ іменник жіночого роду миші збірн. Орфографічний словник української мови
  2. мишва — -и, ж. Збірн. до миша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мишва — Мишва́, -ви́, -ві́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. мишва — МИШВА́, и́, ж. Збірн. до ми́ша. А воно як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носять гречку в нори (Україна.., І, 1960, 316); В ожереді живе сила мишви, і вони іноді виходять на повітря, от лисиця, видно, й приходить полювати на них (Коп. Словник української мови в 11 томах
  5. мишва — Мишва, -ви ж. соб. Мыши. Мишва притихла. Гліб. 80. Словник української мови Грінченка