1. Орфографічний словник української мови

мовлянин

мовля́нин

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовлянин — -а, ч. Те саме, що мовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мовлянин — МОВЛЯ́НИН, а, ч. Те саме, що мо́вець. Цей словник [українських говорів Закарпаття] загального типу, тобто до його реєстру входить не тільки суто діалектна, але і вся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. мовлянин — МОВЛЯ́НИН, а, ч. Те саме, що мо́вець. Цей словник [українських говорів Закарпаття] загального типу, тобто до його ’реєстру входить не тільки суто діалектна, але і вся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 54). Словник української мови в 11 томах