мовлянин
МОВЛЯ́НИН, а, ч. Те саме, що мо́вець.
Цей словник [українських говорів Закарпаття] загального типу, тобто до його ’реєстру входить не тільки суто діалектна, але і вся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовлянин — мовля́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мовлянин — -а, ч. Те саме, що мовець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовлянин — МОВЛЯ́НИН, а, ч. Те саме, що мо́вець. Цей словник [українських говорів Закарпаття] загального типу, тобто до його реєстру входить не тільки суто діалектна, але і вся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах