1. Орфографічний словник української мови

могоричник

могори́чник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. могоричник — див. хабарник Словник синонімів Вусика
  2. могоричник — -а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. могоричник — МОГОРИ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. могоричник — МОГОРИ́ЧНИК, а, ч., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Веч. Київ, 13.1 1958, 2). Словник української мови в 11 томах
  5. могоричник — Могори́чник, -ка м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними. Словник української мови Грінченка