1. Орфографічний словник української мови

мокнучий

мо́кнучий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокнучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до мокнути. Мокнучий лишай — те саме, що екзема. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мокнучий — МО́КНУЧИЙ, а, е. Який мокне. Шкіра, позбавлена епідермісу, являв собою мокнучу червоно-рожеву поверхню (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. мокнучий — МО́КНУЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до мо́кнути. Шкіра, позбавлена епідермісу, являв собою мокнучу червоно-рожеву поверхню (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 39). ∆ Мо́кнучий лиша́й — те саме, що екзе́ма. Словник української мови в 11 томах