муніція

муні́ція

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муніція — -ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. муніція — Стріливо, зброя Словник чужослів Павло Штепа
  3. муніція — МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., прост., заст. Амуніція (у 1 знач.). Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (О. Стороженко); А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки... (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
  4. муніція — МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.). Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (Стор., І, 1957, 265); А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки… (Олесь, Вибр., 1958, 289). Словник української мови в 11 томах