1. Словник української мови в 11 томах

муніція

МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.).

Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (Стор., І, 1957, 265);

А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки… (Олесь, Вибр., 1958, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муніція — муні́ція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. муніція — -ї, ж., збірн., розм., заст. Амуніція (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муніція — Стріливо, зброя Словник чужослів Павло Штепа
  4. муніція — МУНІ́ЦІЯ, ї, ж., збірн., прост., заст. Амуніція (у 1 знач.). Муніцію і все для воєнної справи кожний мав при собі (О. Стороженко); А там десь на позиції, Без зброї, без муніції, У полі босі й голі Вмирають козаки... (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах