1. Орфографічний словник української мови

мурчання

мурча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мурчання — -я, с. Дія за знач. мурчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мурчання — МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. мурчання — МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти. Словник синонімів української мови
  4. мурчання — МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти. Словник української мови в 11 томах