мурчання
МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мурчання — мурча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мурчання — -я, с. Дія за знач. мурчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурчання — МУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мурча́ти. Словник української мови у 20 томах
- мурчання — МУРКОТА́ННЯ (МУРКОТІ́ННЯ), МУРЧА́ННЯ, МУ́РКАННЯ, ВОРКОТА́ННЯ (ВОРКОТІ́ННЯ), ВУРКОТА́ННЯ (ВУРКОТІ́ННЯ), ВУ́РКІТ, ВОРКО́ТА розм., МУРМОТА́ННЯ (МУРМОТІ́ННЯ) розм. — Пор. 1. муркота́ти. Словник синонімів української мови