мущир

мущи́р

іменник чоловічого роду

мортира; ступа

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мущир — иря, ч., заст. 1》 Мортира. 2》 Ступа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мущир — МУЩИ́Р, я́, ч., заст. 1. Мортира. На віват [на славу] – з мущирів стріляли (І. Котляревський); Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці (О. Стороженко). 2. Ступа. А до роботи ж яка метка й берка [Настуся]!... Словник української мови у 20 томах
  3. мущир — СТУ́ПА (пристрій для товчення чогонебудь); КОВГА́НКА (дерев'яна ступка для товчення сала), МУЩИ́Р. Товкти в ступі просо. Словник синонімів української мови
  4. мущир — МУЩИ́Р, я́, ч., заст. 1. Мортира. На віват [на славу] — з мущирів стріляли (Котл., І, 1952, 174); Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці (Стор., І, 1957, 377). 2. Ступа. Словник української мови в 11 томах