мущир
МУЩИ́Р, я́, ч., заст.
1. Мортира.
На віват [на славу] – з мущирів стріляли (І. Котляревський);
Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці (О. Стороженко).
2. Ступа.
А до роботи ж яка метка й берка [Настуся]! Оце лівою рукою на прядці пряде, а правою в мущирі сіль товче (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мущир — мущи́р іменник чоловічого роду мортира; ступа рідко Орфографічний словник української мови
- мущир — иря, ч., заст. 1》 Мортира. 2》 Ступа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мущир — СТУ́ПА (пристрій для товчення чогонебудь); КОВГА́НКА (дерев'яна ступка для товчення сала), МУЩИ́Р. Товкти в ступі просо. Словник синонімів української мови
- мущир — МУЩИ́Р, я́, ч., заст. 1. Мортира. На віват [на славу] — з мущирів стріляли (Котл., І, 1952, 174); Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці (Стор., І, 1957, 377). 2. Ступа. Словник української мови в 11 томах