мізинок
мізи́нок
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мізинок — див. дитина Словник синонімів Вусика
- мізинок — -нка, ч., розм. Те саме, що мізинець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мізинок — МІЗИ́НОК, нка, ч., розм. Те саме, що мізи́нець 1. [Пріся:] Хоч ти мнеш десять шкір за одну хвилинку, А мені не зігнеш пальчика-мізинка (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
- мізинок — МІЗИ́НЕЦЬ (п'ятий, найкоротший палець на руці, нозі), МІЗИ́ННИЙ ПА́ЛЕЦЬ, МІЗИ́НОК розм. Ватя поодставляла мізинці. Малесенькі мізинці стирчали, золоті персні з камінцями блищали (І. Словник синонімів української мови
- мізинок — Мізи́нок, -нка; -зи́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мізинок — МІЗИ́НОК, нка, ч., розм. Те саме, що мізи́нець 1. [Пріся:] Хоч ти мнеш десять шкір за одну хвилинку, А мені не зігнеш пальчика-мізинка (Коч., П’єси, 1951, 203). Словник української мови в 11 томах