мізинчик

мізи́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізинчик — див. дитина Словник синонімів Вусика
  2. мізинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до мізинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мізинчик — МІЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мізи́нець. [Марина:] Ось слухайте ж мене, мої голубочки, всю чисту правду буду вам казати – не збрешу ні на от стілечки! (Показує кінчик мізинчика) (С. Словник української мови у 20 томах
  4. мізинчик — і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл. Дуже мало, трохи. Інший сотню років проживе, а й на мізинець мого не побаче (не побачить) (О. Левада). ні на мізи́нчик. Ні на мізинчик не збреше (З усн. мови). ма́мин мізи́нчик, жарт. Наймолодша в сім’ї дитина. Фразеологічний словник української мови
  5. мізинчик — Мізи́нчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мізинчик — МІЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до мізи́нець. [Марина:] Ось слухайте ж мене, мої голубочки, всю чисту правду буду вам казати — не збрешу ні на от стілечки! (Показує кінчик мізинчика) (Вас. Словник української мови в 11 томах