мінотавр
мінота́вр
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мінотавр — -а, ч. У давньогрецькій міфології – чудовисько з тілом людини і головою бика, яке начебто пожирало живих людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мінотавр — мінота́вр (грец. Μινώταυρος) у давньогрецькій міфології чудовисько з тілом людини й головою бика, якого Мінос годував живими людьми. Убитий Тезеєм. Словник іншомовних слів Мельничука