мінотавр

мінота́вр

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – чудовисько з тілом людини і головою бика, яке начебто пожирало живих людей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мінотавр — мінота́вр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мінотавр — мінота́вр (грец. Μινώταυρος) у давньогрецькій міфології чудовисько з тілом людини й головою бика, якого Мінос годував живими людьми. Убитий Тезеєм. Словник іншомовних слів Мельничука